Складне дитинство - народна балада
Мамку порубав
Татка задушив
З самого дитинства пакощі робив
Бігаючі очі, стиснений кулак
Нібито дитина...а уже ман’як
Не ходив в кіно
А ходив у тир
З самого дитинства вів себе як звір
Люди говорили – щось із ним не так
Нібито дитина, а уже ман’як
Вдягнений у чорне
З голови до п’ят
В темному під’їзді мучить кошенят
Покладе удавку у шкільний рюкзак
Нібито дитина – а уже ман’як
Вчитися не хоче
Як ти не крути
Цілий день малює трупи і хрести
Вчителі не можуть вдіяти ніяк
На очах у школи підроста ман’як
Привели малого
У міліціЮ
Каже як я виросту, всіх вас тут уб’ю
У кутку забився дише як хижак
Нібито дитина, а уже ман’як
Що з ним були проблеми
То ясно вочевидь
До нього щось спитаєш - він цілий час мовчить
Його привели в церкву над ним молився д’як
Нібито дитина, а уже ман’як
А ще у нього кажуть
Був загадковий друг
Його ніхто не бачив – він з ним говорив вслух
Носив завжди в кишені металевий цвях
Нібито дитина, а уже ман’як
Він дуже був відмінний
Від інших дітлахів
Весь час знімав на камеру роздавлених птахів
Дітям всім подобається Шрек і Дональд Дак
А той собі на забавку купив залізний гак
Ця страшенна злість
На чолі у дзеркалі ціфри 666
Ти по всій окрузі наводиш переляк
Нібито дитина, а уже ман’як
Дивні речі коїлись коли він входив у дім
З’являвся запах сірки і роздавався грім
Нібито дитина а уже ман’як
Прозвали того хлопчика – Вовка-Вовкулак
3 Comments:
Анти-щедрiвка :))
точно!
Замечательная, истинно украинская поэзия, герр Гранек))))
Post a Comment
Subscribe to Post Comments [Atom]
<< Home